Все все рождаются героями, или что это я нет все рождаются трусами.
Кто то боится бабы Яги, кто то Бабая, для чего это нужно, для того что бы еще в детстве несломали себе голову и оставались долгое время управляемыми.
Но не все выходят из детства, точнее из состояния труса, так и продолжают боятся находясь в зрелом возрасте, тепрь уже не Бабая или Ягу, теперь монстры пострашнее и назывются они что скажут люди, правда есть еще ужаснее что подумают.
А дух Сятой рисует в голове картины пишт стихи и музыку, заботится о ближних и животных, да Он заботится, но тебя останавливает Что подумают люди, и просыпаются забытые в детстве страхи и душа распахнутая на распашку закрывается с ржавым скрипом несмазанных петель.
Снова приходит в душу музыка в виде весны запахи дурманят голову хочется влюбится тем кто не женаты или сделать что то приятное своей супруге, что скажут люди уже на чеку, кричит внутри ишь ты старый пень рапутил ветки, умолкни и сыпь дальше свой песок, вот и снова дверь в яркий скзочный мир закрылась с грохотом, потом еще и еще раз, и вот ее уже и не открыть при всем желании, а где то рядом люди любят друг друга, дарят подарки, заботятся о ближних, пишут музыку и стихи.
Правда есть еще люди их называют отмороженные, это тоже дети, но они никогда никого не боялись, они не ставят ебе планку и ограничения весь мир для них и на них нкончается, радость их доставлять удовольтие им самим, соответственно человек желающий только себе удовольствие зачастую получает его идя по головам других.
И только с Богом можно потерять человеческий страх открыть дверь своей души, делать доброе для других и себя и это понравится, да так, что чаще начнешь делать доброе для других забывая себя.
Содом опять сгорит!!! Поклоняющиеся изделиям попадут на суд Божий.
Прочитано 2644 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
